- розсердити
- -джу, -диш, док., перех.Привести кого-небудь у стан роздратування, обурення, гніву.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розсердити
Смотреть что такое "розсердити" в других словарях:
розсердити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зноровити — влю/, ви/ш; мн. зноровля/ть; док., розм. 1) перех. Поганим ставленням до кого , чого небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. 2) неперех. Те саме, що зноровитися … Український тлумачний словник
осердити — джу, диш, док., перех., рідко. Те саме, що розсердити … Український тлумачний словник
передражнювати — юю, юєш, недок., передражни/ти, ажню/, а/жниш, док., перех. 1) Підсміюватися над ким небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін. || Повторювати чиїсь слова, підкреслюючи інтонацією своє іронічне, несхвальне … Український тлумачний словник
погнівити — влю/, ви/ш; мн. погнівля/ть; док., перех. 1) Викликати гнів, роздратування; розгнівити, розсердити. 2) Гнівити якийсь час … Український тлумачний словник
подражнити — дражню/, дра/жниш, док., перех., розм. 1) Сказати або зробити що небудь із наміром роздратувати, розсердити. 2) Дражнити якийсь час … Український тлумачний словник
розгнівати — аю, аєш і розгніви/ти, влю/, ви/ш; мн. розгнівля/ть; док., перех. Викликати гнів, роздратування у кого небудь; розсердити … Український тлумачний словник
розсерджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розсердити. 2) у знач. прикм. Який розсердився, перебуває у стані роздратування, обурення, гніву. || Який виражає роздратування, обурення, гнів … Український тлумачний словник
